| | |
| доси́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доси́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доси́джуймо |
| 2 особа | доси́джуй | доси́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доси́джуватиму | доси́джуватимемо, доси́джуватимем |
| 2 особа | доси́джуватимеш | доси́джуватимете |
| 3 особа | доси́джуватиме | доси́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доси́джую | доси́джуємо, доси́джуєм |
| 2 особа | доси́джуєш | доси́джуєте |
| 3 особа | доси́джує | доси́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доси́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доси́джував | доси́джували |
| жін. р. | доси́джувала |
| сер. р. | доси́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доси́джувавши |
