| доскона́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доскона́лий | доскона́ла | доскона́ле | доскона́лі |
| родовий | доскона́лого | доскона́лої | доскона́лого | доскона́лих |
| давальний | доскона́лому | доскона́лій | доскона́лому | доскона́лим |
| знахідний | доскона́лий, доскона́лого | доскона́лу | доскона́ле | доскона́лі, доскона́лих |
| орудний | доскона́лим | доскона́лою | доскона́лим | доскона́лими |
| місцевий | на/у доскона́лому, доскона́лім | на/у доскона́лій | на/у доскона́лому, доскона́лім | на/у доскона́лих |