| | |
| дослужи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дослужи́тися, дослужи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дослужі́мося, дослужі́мось, дослужі́мся |
| 2 особа | дослужи́ся, дослужи́сь | дослужі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дослужу́ся, дослужу́сь | дослу́жимося, дослу́жимось, дослу́жимся |
| 2 особа | дослу́жишся | дослу́житеся, дослу́житесь |
| 3 особа | дослу́житься | дослу́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дослужи́вся, дослужи́всь | дослужи́лися, дослужи́лись |
| жін.р. | дослужи́лася, дослужи́лась |
| сер.р. | дослужи́лося, дослужи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дослужи́вшись |
