| | |
| дослу́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дослу́жуватися, дослу́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дослу́жуймося, дослу́жуймось |
| 2 особа | дослу́жуйся, дослу́жуйсь | дослу́жуйтеся, дослу́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дослу́жуватимуся, дослу́жуватимусь | дослу́жуватимемося, дослу́жуватимемось, дослу́жуватимемся |
| 2 особа | дослу́жуватимешся | дослу́жуватиметеся, дослу́жуватиметесь |
| 3 особа | дослу́жуватиметься | дослу́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дослу́жуюся, дослу́жуюсь | дослу́жуємося, дослу́жуємось, дослу́жуємся |
| 2 особа | дослу́жуєшся | дослу́жуєтеся, дослу́жуєтесь |
| 3 особа | дослу́жується | дослу́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дослу́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дослу́жувався, дослу́жувавсь | дослу́жувалися, дослу́жувались |
| жін. р. | дослу́жувалася, дослу́жувалась |
| сер. р. | дослу́жувалося, дослу́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дослу́жувавшись |
