| | |
| дослі́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дослі́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дослі́джуймо |
| 2 особа | дослі́джуй | дослі́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дослі́джуватиму | дослі́джуватимемо, дослі́джуватимем |
| 2 особа | дослі́джуватимеш | дослі́джуватимете |
| 3 особа | дослі́джуватиме | дослі́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дослі́джую | дослі́джуємо, дослі́джуєм |
| 2 особа | дослі́джуєш | дослі́джуєте |
| 3 особа | дослі́джує | дослі́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дослі́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дослі́джував | дослі́джували |
| жін. р. | дослі́джувала |
| сер. р. | дослі́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дослі́джуваний |
| Безособова форма |
| дослі́джувано |
| Дієприслівник |
| дослі́джувавши |
