| | |
| достарча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | достарча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | достарча́ймо |
| 2 особа | достарча́й | достарча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | достарча́тиму | достарча́тимемо, достарча́тимем |
| 2 особа | достарча́тимеш | достарча́тимете |
| 3 особа | достарча́тиме | достарча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | достарча́ю | достарча́ємо, достарча́єм |
| 2 особа | достарча́єш | достарча́єте |
| 3 особа | достарча́є | достарча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| достарча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | достарча́в | достарча́ли |
| жін. р. | достарча́ла |
| сер. р. | достарча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| достарча́вши |
| | |
| [діал.] | | |
