| достові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | достові́рний | достові́рна | достові́рне | достові́рні |
| родовий | достові́рного | достові́рної | достові́рного | достові́рних |
| давальний | достові́рному | достові́рній | достові́рному | достові́рним |
| знахідний | достові́рний, достові́рного | достові́рну | достові́рне | достові́рні, достові́рних |
| орудний | достові́рним | достові́рною | достові́рним | достові́рними |
| місцевий | на/у достові́рному, достові́рнім | на/у достові́рній | на/у достові́рному, достові́рнім | на/у достові́рних |