| | |
| досу́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досу́шуватися, досу́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досу́шуймося, досу́шуймось |
| 2 особа | досу́шуйся, досу́шуйсь | досу́шуйтеся, досу́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досу́шуватимуся, досу́шуватимусь | досу́шуватимемося, досу́шуватимемось, досу́шуватимемся |
| 2 особа | досу́шуватимешся | досу́шуватиметеся, досу́шуватиметесь |
| 3 особа | досу́шуватиметься | досу́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досу́шуюся, досу́шуюсь | досу́шуємося, досу́шуємось, досу́шуємся |
| 2 особа | досу́шуєшся | досу́шуєтеся, досу́шуєтесь |
| 3 особа | досу́шується | досу́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досу́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досу́шувався, досу́шувавсь | досу́шувалися, досу́шувались |
| жін. р. | досу́шувалася, досу́шувалась |
| сер. р. | досу́шувалося, досу́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досу́шувавшись |
