| | |
| дотліва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дотліва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дотліва́ймо |
| 2 особа | дотліва́й | дотліва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дотліва́тиму | дотліва́тимемо, дотліва́тимем |
| 2 особа | дотліва́тимеш | дотліва́тимете |
| 3 особа | дотліва́тиме | дотліва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дотліва́ю | дотліва́ємо, дотліва́єм |
| 2 особа | дотліва́єш | дотліва́єте |
| 3 особа | дотліва́є | дотліва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дотліва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дотліва́в | дотліва́ли |
| жін. р. | дотліва́ла |
| сер. р. | дотліва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дотліва́вши |
