| дотопи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розплавити до кінця) | ||
| Інфінітив | дотопи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дотопі́мо, дотопі́м | |
| 2 особа | дотопи́ | дотопі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дотоплю́ | дото́пимо, дото́пим |
| 2 особа | дото́пиш | дото́пите |
| 3 особа | дото́пить | дото́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дотопи́в | дотопи́ли |
| жін.р. | дотопи́ла | |
| сер.р. | дотопи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дото́плений | ||
| Безособова форма | ||
| дото́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| дотопи́вши | ||