| дотопи́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розплавитися) | ||
| Інфінітив | дотопи́тися, дотопи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дото́питься | дото́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дотопи́вся, дотопи́всь | дотопи́лися, дотопи́лись |
| жін.р. | дотопи́лася, дотопи́лась | |
| сер.р. | дотопи́лося, дотопи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дотопи́вшись | ||