| | |
| доукомплекто́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доукомплекто́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доукомплекто́вуймо |
| 2 особа | доукомплекто́вуй | доукомплекто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доукомплекто́вуватиму | доукомплекто́вуватимемо, доукомплекто́вуватимем |
| 2 особа | доукомплекто́вуватимеш | доукомплекто́вуватимете |
| 3 особа | доукомплекто́вуватиме | доукомплекто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доукомплекто́вую | доукомплекто́вуємо, доукомплекто́вуєм |
| 2 особа | доукомплекто́вуєш | доукомплекто́вуєте |
| 3 особа | доукомплекто́вує | доукомплекто́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доукомплекто́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доукомплекто́вував | доукомплекто́вували |
| жін. р. | доукомплекто́вувала |
| сер. р. | доукомплекто́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доукомплекто́вуваний |
| Безособова форма |
| доукомплекто́вувано |
| Дієприслівник |
| доукомплекто́вувавши |
