| | |
| доу́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доу́чуватися, доу́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доу́чуймося, доу́чуймось |
| 2 особа | доу́чуйся, доу́чуйсь | доу́чуйтеся, доу́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доу́чуватимуся, доу́чуватимусь | доу́чуватимемося, доу́чуватимемось, доу́чуватимемся |
| 2 особа | доу́чуватимешся | доу́чуватиметеся, доу́чуватиметесь |
| 3 особа | доу́чуватиметься | доу́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доу́чуюся, доу́чуюсь | доу́чуємося, доу́чуємось, доу́чуємся |
| 2 особа | доу́чуєшся | доу́чуєтеся, доу́чуєтесь |
| 3 особа | доу́чується | доу́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доу́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доу́чувався, доу́чувавсь | доу́чувалися, доу́чувались |
| жін. р. | доу́чувалася, доу́чувалась |
| сер. р. | доу́чувалося, доу́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доу́чувавшись |
