| | |
| дочі́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дочі́куватися, дочі́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дочі́куймося, дочі́куймось |
| 2 особа | дочі́куйся, дочі́куйсь | дочі́куйтеся, дочі́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дочі́куватимуся, дочі́куватимусь | дочі́куватимемося, дочі́куватимемось, дочі́куватимемся |
| 2 особа | дочі́куватимешся | дочі́куватиметеся, дочі́куватиметесь |
| 3 особа | дочі́куватиметься | дочі́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дочі́куюся, дочі́куюсь | дочі́куємося, дочі́куємось, дочі́куємся |
| 2 особа | дочі́куєшся | дочі́куєтеся, дочі́куєтесь |
| 3 особа | дочі́кується | дочі́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дочі́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дочі́кувався, дочі́кувавсь | дочі́кувалися, дочі́кувались |
| жін. р. | дочі́кувалася, дочі́кувалась |
| сер. р. | дочі́кувалося, дочі́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дочі́кувавшись |
