| | |
| дошкуля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дошкуля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дошкуля́ймо |
| 2 особа | дошкуля́й | дошкуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошкуля́тиму | дошкуля́тимемо, дошкуля́тимем |
| 2 особа | дошкуля́тимеш | дошкуля́тимете |
| 3 особа | дошкуля́тиме | дошкуля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошкуля́ю | дошкуля́ємо, дошкуля́єм |
| 2 особа | дошкуля́єш | дошкуля́єте |
| 3 особа | дошкуля́є | дошкуля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дошкуля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дошкуля́в | дошкуля́ли |
| жін. р. | дошкуля́ла |
| сер. р. | дошкуля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дошкуля́вши |
