| | |
| дошука́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дошука́тися, дошука́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дошука́ймося, дошука́ймось |
| 2 особа | дошука́йся, дошука́йсь | дошука́йтеся, дошука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошука́юся, дошука́юсь | дошука́ємося, дошука́ємось, дошука́ємся |
| 2 особа | дошука́єшся | дошука́єтеся, дошука́єтесь |
| 3 особа | дошука́ється | дошука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дошука́вся, дошука́всь | дошука́лися, дошука́лись |
| жін.р. | дошука́лася, дошука́лась |
| сер.р. | дошука́лося, дошука́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дошука́вшись |
