| | |
| дошу́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дошу́куватися, дошу́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дошу́куймося, дошу́куймось |
| 2 особа | дошу́куйся, дошу́куйсь | дошу́куйтеся, дошу́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошу́куватимуся, дошу́куватимусь | дошу́куватимемося, дошу́куватимемось, дошу́куватимемся |
| 2 особа | дошу́куватимешся | дошу́куватиметеся, дошу́куватиметесь |
| 3 особа | дошу́куватиметься | дошу́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошу́куюся, дошу́куюсь | дошу́куємося, дошу́куємось, дошу́куємся |
| 2 особа | дошу́куєшся | дошу́куєтеся, дошу́куєтесь |
| 3 особа | дошу́кується | дошу́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дошу́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дошу́кувався, дошу́кувавсь | дошу́кувалися, дошу́кувались |
| жін. р. | дошу́кувалася, дошу́кувалась |
| сер. р. | дошу́кувалося, дошу́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дошу́кувавшись |
