| | |
| дошу́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дошу́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дошу́куймо |
| 2 особа | дошу́куй | дошу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошу́куватиму | дошу́куватимемо, дошу́куватимем |
| 2 особа | дошу́куватимеш | дошу́куватимете |
| 3 особа | дошу́куватиме | дошу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошу́кую | дошу́куємо, дошу́куєм |
| 2 особа | дошу́куєш | дошу́куєте |
| 3 особа | дошу́кує | дошу́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дошу́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дошу́кував | дошу́кували |
| жін. р. | дошу́кувала |
| сер. р. | дошу́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дошу́кувавши |
| | |
| [діал.] | | |
