| | |
| дошуткува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дошуткува́тися, дошуткува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дошутку́ймося, дошутку́ймось |
| 2 особа | дошутку́йся, дошутку́йсь | дошутку́йтеся, дошутку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошуткува́тимуся, дошуткува́тимусь | дошуткува́тимемося, дошуткува́тимемось, дошуткува́тимемся |
| 2 особа | дошуткува́тимешся | дошуткува́тиметеся, дошуткува́тиметесь |
| 3 особа | дошуткува́тиметься | дошуткува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошутку́юся, дошутку́юсь | дошутку́ємося, дошутку́ємось, дошутку́ємся |
| 2 особа | дошутку́єшся | дошутку́єтеся, дошутку́єтесь |
| 3 особа | дошутку́ється | дошутку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дошутку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дошуткува́вся, дошуткува́всь | дошуткува́лися, дошуткува́лись |
| жін. р. | дошуткува́лася, дошуткува́лась |
| сер. р. | дошуткува́лося, дошуткува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дошуткува́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
