| дої́здитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дої́здитися, дої́здитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дої́здьмося, дої́здьмось | |
| 2 особа | дої́здься | дої́здьтеся, дої́здьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дої́жджуся, дої́жджусь | дої́здимося, дої́здимось, дої́здимся |
| 2 особа | дої́здишся | дої́здитеся, дої́здитесь |
| 3 особа | дої́здиться | дої́здяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дої́здився, дої́здивсь | дої́здилися, дої́здились |
| жін.р. | дої́здилася, дої́здилась | |
| сер.р. | дої́здилося, дої́здилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дої́здившись | ||