| | |
| дої́здитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дої́здитися, дої́здитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дої́здьмося, дої́здьмось |
| 2 особа | дої́здься | дої́здьтеся, дої́здьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дої́жджуся, дої́жджусь | дої́здимося, дої́здимось, дої́здимся |
| 2 особа | дої́здишся | дої́здитеся, дої́здитесь |
| 3 особа | дої́здиться | дої́здяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дої́здився, дої́здивсь | дої́здилися, дої́здились |
| жін.р. | дої́здилася, дої́здилась |
| сер.р. | дої́здилося, дої́здилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дої́здившись |
