| | |
| ду́бнути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ду́бнути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ду́бнімо, ду́бнім |
| 2 особа | ду́бни | ду́бніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ду́бнутиму | ду́бнутимемо, ду́бнутимем |
| 2 особа | ду́бнутимеш | ду́бнутимете |
| 3 особа | ду́бнутиме | ду́бнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ду́бну | ду́бнемо, ду́бнем |
| 2 особа | ду́бнеш | ду́бнете |
| 3 особа | ду́бне | ду́бнуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ду́бнучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ду́бнув | ду́бнули |
| жін. р. | ду́бнула |
| сер. р. | ду́бнуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ду́бнувши |
