дубо́во-грабо́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дубо́во-грабо́вий | дубо́во-грабо́ва | дубо́во-грабо́ве | дубо́во-грабо́ві |
родовий | дубо́во-грабо́вого | дубо́во-грабо́вої | дубо́во-грабо́вого | дубо́во-грабо́вих |
давальний | дубо́во-грабо́вому | дубо́во-грабо́вій | дубо́во-грабо́вому | дубо́во-грабо́вим |
знахідний | дубо́во-грабо́вий | дубо́во-грабо́ву | дубо́во-грабо́ве | дубо́во-грабо́ві |
орудний | дубо́во-грабо́вим | дубо́во-грабо́вою | дубо́во-грабо́вим | дубо́во-грабо́вими |
місцевий | на/у дубо́во-грабо́вому, дубо́во-грабо́вім | на/у дубо́во-грабо́вій | на/у дубо́во-грабо́вому, дубо́во-грабо́вім | на/у дубо́во-грабо́вих |