| ду́длити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ду́длити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ду́длімо, ду́длім | |
| 2 особа | ду́дли | ду́дліть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ду́длитиму | ду́длитимемо, ду́длитимем |
| 2 особа | ду́длитимеш | ду́длитимете |
| 3 особа | ду́длитиме | ду́длитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ду́длю | ду́длимо, ду́длим |
| 2 особа | ду́длиш | ду́длите |
| 3 особа | ду́длить | ду́длять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ду́длячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ду́длив | ду́длили |
| жін. р. | ду́длила | |
| сер. р. | ду́длило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ду́дливши | ||
| [вульг.] | ||