| | |
| ду́длити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ду́длити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ду́длімо, ду́длім |
| 2 особа | ду́дли | ду́дліть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ду́длитиму | ду́длитимемо, ду́длитимем |
| 2 особа | ду́длитимеш | ду́длитимете |
| 3 особа | ду́длитиме | ду́длитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ду́длю | ду́длимо, ду́длим |
| 2 особа | ду́длиш | ду́длите |
| 3 особа | ду́длить | ду́длять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ду́длячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ду́длив | ду́длили |
| жін. р. | ду́длила |
| сер. р. | ду́длило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ду́дливши |
| | |
| [вульг.] | | |
