| дука́ч1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (багач) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дука́ч | дукачі́ |
| родовий | дукача́ | дукачі́в |
| давальний | дукаче́ві, дукачу́ | дукача́м |
| знахідний | дукача́ | дукачі́в |
| орудний | дукаче́м | дукача́ми |
| місцевий | на/у дукаче́ві, дукачу́, дукачі́ | на/у дукача́х |
| кличний | дука́чу | дукачі́ |
| [арх.] |