| дупели́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дупели́ний | дупели́на | дупели́не | дупели́ні |
| родовий | дупели́ного | дупели́ної | дупели́ного | дупели́них |
| давальний | дупели́ному | дупели́ній | дупели́ному | дупели́ним |
| знахідний | дупели́ний, дупели́ного | дупели́ну | дупели́не | дупели́ні, дупели́них |
| орудний | дупели́ним | дупели́ною | дупели́ним | дупели́ними |
| місцевий | на/у дупели́ному, дупели́нім | на/у дупели́ній | на/у дупели́ному, дупели́нім | на/у дупели́них |