| | |
| дурникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дурникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дурнику́ймо |
| 2 особа | дурнику́й | дурнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дурникува́тиму | дурникува́тимемо, дурникува́тимем |
| 2 особа | дурникува́тимеш | дурникува́тимете |
| 3 особа | дурникува́тиме | дурникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дурнику́ю | дурнику́ємо, дурнику́єм |
| 2 особа | дурнику́єш | дурнику́єте |
| 3 особа | дурнику́є | дурнику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дурнику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дурникува́в | дурникува́ли |
| жін. р. | дурникува́ла |
| сер. р. | дурникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дурникува́вши |
