дурни́ло – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дурни́ло | дурни́ла |
родовий | дурни́ла | дурни́л |
давальний | дурни́лові, дурни́лу | дурни́лам |
знахідний | дурни́ла | дурни́л |
орудний | дурни́лом | дурни́лами |
місцевий | на/у дурни́лові, дурни́лі | на/у дурни́лах |
кличний | дурни́ло | дурни́ла |
[розм.] |