| | |
| дурні́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дурні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дурні́ймо |
| 2 особа | дурні́й | дурні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дурні́тиму | дурні́тимемо, дурні́тимем |
| 2 особа | дурні́тимеш | дурні́тимете |
| 3 особа | дурні́тиме | дурні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дурні́ю | дурні́ємо, дурні́єм |
| 2 особа | дурні́єш | дурні́єте |
| 3 особа | дурні́є | дурні́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дурні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дурні́в | дурні́ли |
| жін. р. | дурні́ла |
| сер. р. | дурні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дурні́вши |
