| дурні́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дурні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дурні́ймо | |
| 2 особа | дурні́й | дурні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дурні́тиму | дурні́тимемо, дурні́тимем |
| 2 особа | дурні́тимеш | дурні́тимете |
| 3 особа | дурні́тиме | дурні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дурні́ю | дурні́ємо, дурні́єм |
| 2 особа | дурні́єш | дурні́єте |
| 3 особа | дурні́є | дурні́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дурні́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дурні́в | дурні́ли |
| жін. р. | дурні́ла | |
| сер. р. | дурні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дурні́вши | ||