| | |
| дурі́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дурі́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дурі́ймо |
| 2 особа | дурі́й | дурі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дурі́тиму | дурі́тимемо, дурі́тимем |
| 2 особа | дурі́тимеш | дурі́тимете |
| 3 особа | дурі́тиме | дурі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дурі́ю | дурі́ємо, дурі́єм |
| 2 особа | дурі́єш | дурі́єте |
| 3 особа | дурі́є | дурі́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дурі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дурі́в | дурі́ли |
| жін. р. | дурі́ла |
| сер. р. | дурі́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дурі́вши |
| | |
| [розм.] | | |
