| ду́тик1 – іменник чоловічого роду | ||
| (надутий предмет) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ду́тик | ду́тики |
| родовий | ду́тика | ду́тиків |
| давальний | ду́тику, ду́тикові | ду́тикам |
| знахідний | ду́тик | ду́тики |
| орудний | ду́тиком | ду́тиками |
| місцевий | на/у ду́тику | на/у ду́тиках |
| кличний | ду́тику* | ду́тики* |
| [розм.] |