духо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | духо́вний | духо́вна | духо́вне | духо́вні |
родовий | духо́вного | духо́вної | духо́вного | духо́вних |
давальний | духо́вному | духо́вній | духо́вному | духо́вним |
знахідний | духо́вний, духо́вного | духо́вну | духо́вне | духо́вні, духо́вних |
орудний | духо́вним | духо́вною | духо́вним | духо́вними |
місцевий | на/у духо́вному, духо́внім | на/у духо́вній | на/у духо́вному, духо́внім | на/у духо́вних |