духо́вницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | духо́вницький | духо́вницька | духо́вницьке | духо́вницькі |
родовий | духо́вницького | духо́вницької | духо́вницького | духо́вницьких |
давальний | духо́вницькому | духо́вницькій | духо́вницькому | духо́вницьким |
знахідний | духо́вницький, духо́вницького | духо́вницьку | духо́вницьке | духо́вницькі, духо́вницьких |
орудний | духо́вницьким | духо́вницькою | духо́вницьким | духо́вницькими |
місцевий | на/у духо́вницькому, духо́вницькім | на/у духо́вницькій | на/у духо́вницькому, духо́вницькім | на/у духо́вницьких |