душеубо́гий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | душеубо́гий | душеубо́га | душеубо́ге | душеубо́гі |
родовий | душеубо́гого | душеубо́гої | душеубо́гого | душеубо́гих |
давальний | душеубо́гому | душеубо́гій | душеубо́гому | душеубо́гим |
знахідний | душеубо́гий | душеубо́гу | душеубо́ге | душеубо́гі |
орудний | душеубо́гим | душеубо́гою | душеубо́гим | душеубо́гими |
місцевий | на/у душеубо́гому, душеубо́гім | на/у душеубо́гій | на/у душеубо́гому, душеубо́гім | на/у душеубо́гих |
[рідко] |