дягівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дягівськи́й | дягівська́ | дягівське́ | дягівські́ |
родовий | дягівсько́го | дягівсько́ї | дягівсько́го | дягівськи́х |
давальний | дягівсько́му | дягівські́й | дягівсько́му | дягівськи́м |
знахідний | дягівськи́й, дягівсько́го | дягівську́ | дягівське́ | дягівські́, дягівськи́х |
орудний | дягівськи́м | дягівсько́ю | дягівськи́м | дягівськи́ми |
місцевий | на/у дягівсько́му, дягівські́м | на/у дягівські́й | на/у дягівсько́му, дягівські́м | на/у дягівськи́х |