дя́динин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дя́динин | дя́динина | дя́динине | дя́динині |
родовий | дя́дининого | дя́дининої | дя́дининого | дя́дининих |
давальний | дя́дининому | дя́дининій | дя́дининому | дя́дининим |
знахідний | дя́динин, дя́дининого | дя́динину | дя́динине | дя́динині, дя́дининих |
орудний | дя́дининим | дя́дининою | дя́дининим | дя́дининими |
місцевий | на/у дя́дининому, дя́дининім | на/у дя́дининій | на/у дя́дининому, дя́дининім | на/у дя́дининих |