дя́дьковицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дя́дьковицький | дя́дьковицька | дя́дьковицьке | дя́дьковицькі |
родовий | дя́дьковицького | дя́дьковицької | дя́дьковицького | дя́дьковицьких |
давальний | дя́дьковицькому | дя́дьковицькій | дя́дьковицькому | дя́дьковицьким |
знахідний | дя́дьковицький, дя́дьковицького | дя́дьковицьку | дя́дьковицьке | дя́дьковицькі, дя́дьковицьких |
орудний | дя́дьковицьким | дя́дьковицькою | дя́дьковицьким | дя́дьковицькими |
місцевий | на/у дя́дьковицькому, дя́дьковицькім | на/у дя́дьковицькій | на/у дя́дьковицькому, дя́дьковицькім | на/у дя́дьковицьких |