діагона́льний – прикметник | ||||
(у математиці) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діагона́льний | діагона́льна | діагона́льне | діагона́льні |
родовий | діагона́льного | діагона́льної | діагона́льного | діагона́льних |
давальний | діагона́льному | діагона́льній | діагона́льному | діагона́льним |
знахідний | діагона́льний | діагона́льну | діагона́льне | діагона́льні |
орудний | діагона́льним | діагона́льною | діагона́льним | діагона́льними |
місцевий | на/у діагона́льному, діагона́льнім | на/у діагона́льній | на/у діагона́льному, діагона́льнім | на/у діагона́льних |