| діалекти́чно-логі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діалекти́чно-логі́чний | діалекти́чно-логі́чна | діалекти́чно-логі́чне | діалекти́чно-логі́чні |
| родовий | діалекти́чно-логі́чного | діалекти́чно-логі́чної | діалекти́чно-логі́чного | діалекти́чно-логі́чних |
| давальний | діалекти́чно-логі́чному | діалекти́чно-логі́чній | діалекти́чно-логі́чному | діалекти́чно-логі́чним |
| знахідний | діалекти́чно-логі́чний | діалекти́чно-логі́чну | діалекти́чно-логі́чне | діалекти́чно-логі́чні |
| орудний | діалекти́чно-логі́чним | діалекти́чно-логі́чною | діалекти́чно-логі́чним | діалекти́чно-логі́чними |
| місцевий | на/у діалекти́чно-логі́чному, діалекти́чно-логі́чнім | на/у діалекти́чно-логі́чній | на/у діалекти́чно-логі́чному, діалекти́чно-логі́чнім | на/у діалекти́чно-логі́чних |