діале́ктний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діале́ктний | діале́ктна | діале́ктне | діале́ктні |
родовий | діале́ктного | діале́ктної | діале́ктного | діале́ктних |
давальний | діале́ктному | діале́ктній | діале́ктному | діале́ктним |
знахідний | діале́ктний, діале́ктного | діале́ктну | діале́ктне | діале́ктні, діале́ктних |
орудний | діале́ктним | діале́ктною | діале́ктним | діале́ктними |
місцевий | на/у діале́ктному, діале́ктнім | на/у діале́ктній | на/у діале́ктному, діале́ктнім | на/у діале́ктних |