діамагні́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діамагні́тний | діамагні́тна | діамагні́тне | діамагні́тні |
родовий | діамагні́тного | діамагні́тної | діамагні́тного | діамагні́тних |
давальний | діамагні́тному | діамагні́тній | діамагні́тному | діамагні́тним |
знахідний | діамагні́тний | діамагні́тну | діамагні́тне | діамагні́тні |
орудний | діамагні́тним | діамагні́тною | діамагні́тним | діамагні́тними |
місцевий | на/у діамагні́тному, діамагні́тнім | на/у діамагні́тній | на/у діамагні́тному, діамагні́тнім | на/у діамагні́тних |