| діахроні́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діахроні́чний | діахроні́чна | діахроні́чне | діахроні́чні |
| родовий | діахроні́чного | діахроні́чної | діахроні́чного | діахроні́чних |
| давальний | діахроні́чному | діахроні́чній | діахроні́чному | діахроні́чним |
| знахідний | діахроні́чний | діахроні́чну | діахроні́чне | діахроні́чні |
| орудний | діахроні́чним | діахроні́чною | діахроні́чним | діахроні́чними |
| місцевий | на/у діахроні́чному, діахроні́чнім | на/у діахроні́чній | на/у діахроні́чному, діахроні́чнім | на/у діахроні́чних |