| | |
| дівува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дівува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | діву́ймо |
| 2 особа | діву́й | діву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дівува́тиму | дівува́тимемо, дівува́тимем |
| 2 особа | дівува́тимеш | дівува́тимете |
| 3 особа | дівува́тиме | дівува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | діву́ю | діву́ємо, діву́єм |
| 2 особа | діву́єш | діву́єте |
| 3 особа | діву́є | діву́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| діву́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | | дівува́ли |
| жін. р. | дівува́ла |
| сер. р. | дівува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дівува́вши |
