| ді́дьчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ді́дьчий | ді́дьча | ді́дьче | ді́дьчі |
| родовий | ді́дьчого | ді́дьчої | ді́дьчого | ді́дьчих |
| давальний | ді́дьчому | ді́дьчій | ді́дьчому | ді́дьчим |
| знахідний | ді́дьчий | ді́дьчу | ді́дьче | ді́дьчі |
| орудний | ді́дьчим | ді́дьчою | ді́дьчим | ді́дьчими |
| місцевий | на/у ді́дьчому, ді́дьчім | на/у ді́дьчій | на/у ді́дьчому, ді́дьчім | на/у ді́дьчих |