| | |
| діжда́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | діжда́тися, діжда́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | діжді́мося, діжді́мось, діжді́мся |
| 2 особа | діжди́ся, діжди́сь | діжді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | діжду́ся, діжду́сь | діждемо́ся, діждемо́сь, діжде́мся |
| 2 особа | діжде́шся | діждете́ся, діждете́сь |
| 3 особа | діжде́ться | діжду́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | діжда́вся, діжда́всь | діжда́лися, діжда́лись |
| жін.р. | діжда́лася, діжда́лась |
| сер.р. | діжда́лося, діжда́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| діжда́вшись |
