| діжкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діжкува́тий | діжкува́та | діжкува́те | діжкува́ті |
| родовий | діжкува́того | діжкува́тої | діжкува́того | діжкува́тих |
| давальний | діжкува́тому | діжкува́тій | діжкува́тому | діжкува́тим |
| знахідний | діжкува́тий, діжкува́того | діжкува́ту | діжкува́те | діжкува́ті, діжкува́тих |
| орудний | діжкува́тим | діжкува́тою | діжкува́тим | діжкува́тими |
| місцевий | на/у діжкува́тому, діжкува́тім | на/у діжкува́тій | на/у діжкува́тому, діжкува́тім | на/у діжкува́тих |