| діли́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діли́льний | діли́льна | діли́льне | діли́льні |
| родовий | діли́льного | діли́льної | діли́льного | діли́льних |
| давальний | діли́льному | діли́льній | діли́льному | діли́льним |
| знахідний | діли́льний | діли́льну | діли́льне | діли́льні |
| орудний | діли́льним | діли́льною | діли́льним | діли́льними |
| місцевий | на/у діли́льному, діли́льнім | на/у діли́льній | на/у діли́льному, діли́льнім | на/у діли́льних |
| [спец.] | ||||