| ді́льчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ді́льчий | ді́льча | ді́льче | ді́льчі |
| родовий | ді́льчого | ді́льчої | ді́льчого | ді́льчих |
| давальний | ді́льчому | ді́льчій | ді́льчому | ді́льчим |
| знахідний | ді́льчий | ді́льчу | ді́льче | ді́льчі |
| орудний | ді́льчим | ді́льчою | ді́льчим | ді́льчими |
| місцевий | на/у ді́льчому, ді́льчім | на/у ді́льчій | на/у ді́льчому, ді́льчім | на/у ді́льчих |
| [юр., арх.] | ||||