| діркува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діркува́тий | діркува́та | діркува́те | діркува́ті |
| родовий | діркува́того | діркува́тої | діркува́того | діркува́тих |
| давальний | діркува́тому | діркува́тій | діркува́тому | діркува́тим |
| знахідний | діркува́тий, діркува́того | діркува́ту | діркува́те | діркува́ті, діркува́тих |
| орудний | діркува́тим | діркува́тою | діркува́тим | діркува́тими |
| місцевий | на/у діркува́тому, діркува́тім | на/у діркува́тій | на/у діркува́тому, діркува́тім | на/у діркува́тих |